ЗАГАРТУВАННЯ ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ,

ЙОГО ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Під загартуванням організму в широкому значенні цього терміну розуміють систематичне тренування механізмів пристосування організму.

Загартування дитячого організму в широкому розумінні – це система такого повсякденного виховання, в результаті якого організм стає витривалішим до різних несприятливих впливів середовища і умов життя.

Залежно від особливостей впливу того чи іншого шкідливого фактора на організм розрізнюють загартування: проти холоду, проти високої температури середовища, проти низького атмосферного тиску („альпінізм”), а також підвищення опірності втоми, піднесення стійкості організму щодо фізичних, психічних страждань.

Під загартуванням організму проти холоду (охолодження) розуміють пристосування його до умов низької температури зовнішнього середовища.

Вплив загартування холодом на організм дитини досить різнобічний. Він викликає: більшу стійкість до переохолодження, тобто підвищення специфічної реактивності; більшу стійкість до ряду інших захворювань, зокрема інфекційних, тобто піднесення неспецифічної, загальної імунологічної реактивності; інтенсивніші темпи фізіологічного розвитку, зумовлені піднесенням емоціонального тонусу і посиленням обміну речовин; більшу загальну витривалість, оскільки організм дитини поступово звикає до неприємних впливів; підвищення загального життєвого тонусу дитини.

Щоб оцінити практичне значення загартування дітей проти холоду, слід звернути увагу на те, що захворювання, у виникненні і розвитку яких відіграє роль переохолодження організму (ангіна, катар верхніх дихальних шляхів і грип, гострий бронхіт і трахеобронхіт, пневмонія, гострий отит та ін.), поширені переважно у дитячому віці і досі займають велике місце у загальній захворюваності дітей. Наприклад, катар верхніх дихальних шляхів і грип, запалення легенів, бронхіт і трахеобронхіт, гостре запалення середнього вуха (гострий отит) вражають найчастіше немовлят; ангіна і скарлатина – найпоширеніші в дошкільному віці. Ці захворювання, виникнення яких, як показують дослідження, проведені останнім часом, в тій чи іншій мірі зв’язане з недостатністю стійкості організму до переохолодження, становлять більше половини – до 75% усіх захворювань у дитячому віці. До сказаного слід додати, що й ревматизм, у виникненні і загостренні якого домінуюча роль належить сенсибілізації (підвищенню реактивної чутливості) організму стрептококовою інфекцією та переохолодженню, звичайно (у 80 – 90 випадках із 100) починається в дитячому віці.

Коментарi