Тема: «Розвиток логіко-математичного мислення та уявлень у дітей дошкільного віку на основі використання методики Дж.Кюїзенера»

В.А. Сухомлинський писав: «…Не обрушуйте на дитину лавину знань – під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і цікавість. Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв перед дітьми всіма кольорами веселки. Відкривайте завжди щось недомовлене, щоб дитині хотілось ще і ще раз повернутися до того, що вона взнала».

Малюка вже з перших років життя оточує математична інформація. Тому дошкільна освіта повинна бути спрямована на виховання у дітей звички до повноцінної логічної аргументації всього, що нас оточує. Розвиток у дошкільників узагальнених способів розумової діяльності, засобів побудови ними своєї пізнавальної діяльності — важлива засада формування у них життєвої компетентності, вміння орієнтуватися в мінливому навколишньому світі, пристосовуватися до нових умов життя, продуктивно та гармонійно взаємодіяти з довкіллям.

Виходячи з цього я поставила перед собою мету формувати елементарні математичні знань у моїх маленьких дітей, дати їм математичні уявлення і початкові поняття, навчити їх найпростіших способів виконання математичних дій, сформувати відповідні уміння та навички, підготувати до самостійного застосування цих умінь. У змісті дошкільної освіти, окресленому в Державному стандарті та чинних програмах передбачено сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів довколишнього світу.

Педагогічну роботу з розвитку логіко-математичних умінь та навичок дітей розпочала із створення відповідних умов для формування в дошкільників пізнавальної діяльності, з метою допомогти дитині розкрити свій потенціал, навчити її самостійно пізнавати світ, що сприяє розвитку базових якостей особистості. Питання формування логіко-математичної компетентності є принциповим для особистісно–орієнтованої моделі освіти. За особистісно–орієнтованої моделі освіти дорослий стає авторитетною, довіреною особою, яка створює середовище, що розвиває, забезпечує комфортні умови для життєдіяльності дитини, виступає передусім партнером, а не контролером її діяльності.

Тут важливо не згаяти час, відпущений дитині природою на інтенсивний розвиток. Тому поставила перед собою завдання організувати таку пізнавальну діяльність, яка б ставила дитину перед необхідністю спрямувати свої розумові зусилля на пошук і вибіркове використання наявних у неї знань і вмінь для розв'язання нових цікавих завдання.

О. Венгер писав «Для багатьох математика завжди залишається таємни­цею за «сімома замками». А секрет простий: малюків треба заохочувати до математики вгрі...». Тому я спрямовувала свої дії на формування через гру, у дітей значущої мотивації до пізнання, розвитку власних почуттів та інтересів. Чим цікавіша ігрова діяльність, тим емоційніший її вплив і тим більший ефект вона дає.

Для реалізації завдань, окреслених в Базовому компоненті дошкільної освіти, чинних програмах та з метою наступності дошкільної освіти з концепцією «Нової української школи», визначила, що однією з цікавих інноваційних методик з логіко-математичного розвитку може бути методика Дж.Кюїзенера та блоки Дьнеша. Всі ці методики представлені специфічним дидактичним матеріалом та створеними розвивальними іграми на основі зазначеного ігрового матеріалу.

Незважаючи на те, що зазначені технології існують не перший день, на сьогоднішній день вони є інноватикою, тому що поліпшують хід та результативність освітнього процесу, є прийнятними для роботи з дітьми протягом всього дошкільного дитинства, зорієнтовані на індивідуальний підхід до дитини, та забезпечують реалізацію освітніх завдань відповідно до вимог Державного стандарту.

Організовуючи освітній простір дошкільнят, який забезпечував би пізнавальні потреби кожного вихованця, особливу увагу приділила удосконаленню предметно-ігрового середовища. Створені мною у груповій кімнаті змістовні ігрові осередки з дидактичним матеріалом, спонукають малят до пізнавальної діяльності. Це куточки інтелектуальних ігор, які наповнені: блоками Дьєнеша, паличками Кюїзенера, саморобними розвивальними дощечками з резиночками, дидактичними іграми з прищепами, різнокольоровими пробками та іншим бросовим матеріалом. (дидактичні ігри, фотоматеріал). Вони є доступними для дітей, мають розвивальний вплив і спонукають до активної пізнавальної діяльності. Матеріали розвивального середовища намагаюсь постійно поповнювати новими як фабричного виробництва, так і саморобними. Використовуючи дидактичний матеріал різного рівня складності простежила, що у кожної дитини є своє бажання самостійно вибирати свій рівень.

Свою роботу з паличками Кюїзенера розпочала з вивчення даної методики, специфіки використання її у роботі з дошкільниками. А познайомившись, зазначила, що методика Кюїзенера універсальна, вона не вступає в суперечність ні з однією з існуючих методик, а навпаки, вдало їх доповнює. Цей дидактичний засіб повною мірою відповідає специфіці та особливостям дитячого мислення. З математичної точки зору, палички — це численні математичні ситуації, за допомогою яких я успішно навчаю дітей моделювати числа, ділити ціле на частини, вимірювати умовними мірками.

Для себе визначила, щоб навчити дітей оперувати даною методикою, краще розпочинати знайомство з кольоровими паличками з молодшої групи. Проведені заняття з теми «Незвичайні пригоди трьох поросят» (конспект, фотоматеріал); «Допоможемо зайчатам» (конспект, фотоматеріал); показали, що молодші дошкільники залюбки будують сходи, килимки, будиночки, тим самим готуючись до співвідношення числа та кольору, кольору та числа.

В середніх групах за допомогою паличок діти засвоюють кількісну та порядкову лічбу, вчаться знаходити закономірність і продовжувати ряд, чергуючи палички (серіація) порівнювати їх за довжиною та висотою, заняття «Сніговичок знайомиться з весною» (конспект, фотоматеріал)

Я свідомо не загострюю уваги на паличках, як на моделях числа, та діти в старшій групі вже легко засвоюють процес моделювання. Дидактичний матеріал простий і зрозумілий дітям: вони звикають до нього ще в молодшому віці і вже сприймають як ігровий матеріал, а не бачать в них нудне заучування чисел. За допомогою кольорових паличок діти 6-го року життя легко усвідомлюють співвідношення, вчаться ділити ціле на частини і вимірювати об'єкти, легко запам’ятовують склад числа з одиниць і двох менших чисел (в моїй практиці це і склад числа з трьох і більше чисел), опановують арифметичні дії додавання, віднімання.

Палички виступають як посібник для юних математиків. Дитина вчиться осягати закони загадкового світу чисел та інших математичних понять, що готує її до сприйняття сучасного світу та до уміння співпрацювати як того вимагає концепція «Нової української школи».

Щоб поділитися своїми надбаннями, щодо використання даної методики, провела майстер-клас для вихователів свого закладу дошкільної освіти з теми «Впровадження універсального, багатофункціонального математичного посібника - палички Кюїзенера” (фотоматеріал, відеоматеріал). Вихователі переконались на практиці, що за допомогою цих паличок легко запам'ятовується склад числа з одиниць та менших чисел.

Робота в закладі дошкільної освіти не дає позитивних плодів без співпраці з батьками. Тому провела з батьками конкурс «Кращий лепбук руками всієї родини», де запропонувала також розкрити тему з логіко-математичного розвитку дитини в родині (фотоматеріал). А після проведеного конкурсу, на батьківських зборах, з батьками відбулася досить жарка дискусія, де мені вдалося донести батькам, що можливості розумової діяльності дитини досить високі, щоб вона належним чином засвоювала як зовнішні ознаки, так і внутрішні істотні зв'язки, бо саме у цьому віковому періоді формується здатність до початкових форм абстрагування, узагальнення, до умовисновків.

Вимоги до побудови сучасної педагогічної технології спонукають нас педагогів дошкільної галузі до створення безпечного психологічного простору для наших дітей, де не використовується негативна оцінка діяльності кожної дитини та не порівнюються досягнення дитини з іншими дітьми, а тільки з самим собою. Тому від того, як ми організуємо діяльність дітей, яку створимо психологічну атмосферу, залежить, наскільки визначиться й розвинеться в кожної дитини цікавість до оточуючого світу, людей та самого себе. Для цього я живу, працюю та використовую не тільки дану методику, а ще багато цікавих та корисних для наших маленьких чомучок методик.

Коментарi