ДОРОГА НАМ ВСІМ УКРАЇНА!

1 Ведуча: вступне слово.

Вірш „Україна і я”

1. Що Україна є для мене?

Це рідна батьківська земля.

Пахучі трави, гай зелений

І хліба стиглого поля!

1. Що Україна є для мене?

Світанки чисті над Дніпром.

І пурпуровий кущ калини

Що пломеніє за вікном.

1. Що я для України – неньки

В її сьогоднішньому дні?

Яка частина, хоч маленька

Моїх зусиль в її борні?

1. Лиш пісня й слово є у мене

І я прошу, благаю я –

Прийми їх – Україно – нене

Це й буде часточка моя.

Фонограма „Києве мій”

1 дитина: Україна – рідний край,

Поле, річка, зелен гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

1 Ведуча: І дівчатка, і хлоп’ята

Дуже люблять мандрувати.

Вирушаємо ми нині

В подорож по Україні.

2 Ведуча: Було це давно. Люди, що заселяли степи та узбережжя теперішньої України, жили окремими родами, розмовляли вони по-різному і називалися:

1 Ведуча: Кривичі, сіверяни, уліби, родомичі, в’ятичі, уличі, тіверці. Але всі вони були послідовниками антів – мужніх і світловолосих людей.

2 Ведуча: Над Дніпром та Дунаєм розселилися племена полян. Це був найчисельніший слов’янський народ. Вони займалися землеробством і скотарством, полюванням і риболовством, вишивкою і гончарством. Поляни і стали будівничими Києва.

2 дитина: Над Дніпром широким

Стародавній Київ.

На Софійській площі,

Гетьмана на коні.

Славний Кожум’яка

Побив тут зміїв,

Що несли неволю

Рідній стороні.

3 дитина: Києве, столице, серце України!

Незабудь днів слави,

Не хились в турботі.

Дужий Кожум’яка ще не вмер не згинув

- Він неволі змія втопить у Дніпрі.

Пісня „Києве мій”

Виходить троє дітей.

1 дитина: Сьогодні у дитячому садку

Зібрались друзі – он як їх багато!

З усіх куточків рідної землі

Приїхали вони до нас на свято.

2 дитина: І кожний край нам шле свої дари:

Донбас – вугілля, Крим – чудову рибу,

Та винограду грона золоті

Що соком сонячним ущерть налиті.

3 дитина: Полісся шле нам льон,

Як небо синє

Черкащина – пшеницю золоту.

Красу смерек дарує Буковина.

А Криворіжжя – якісну руду.

„Танок з рушниками”

(Після танцю хлопчик та дівчинка виносять на рушнику хліб-сіль і ставлять на стіл перед гостями).

1 Ведуча: Із запорізької землі

До нас у гості прибули

Хлоп’ята – козачата,

Ми раді їх вітати.

Танок „Повзунець”

1 козак: За Дніпровськими порогами,

За південними дорогами,

За степами, за широкими

Наші прадіди жили.

2 козак: Мали Січ козацьку сильну,

Цінували волю вільну,

Україну свою рідну

Як зіницю берегли.

3 козак: Гей, ви, хлопці – запорожці,

А де ж ваша сила?

Чи свою козацьку силу

Ви не розгубили?

4 козак: Будем хлопці - запорожці

Завжди пам’ятати:

Всі: Хто безсилий – той безкрилий,

Тому не літати.

Пісня „Козачата”

2 Ведуча: Повірте, хто Карпат не знає,

Той не знає, що то рай.

Там грім гремить і сонце сяє,

Ласкаве, добре, мов малай.

1 Ведуча: Горять на полонинах ватри,

Стоїть задуманий ватаг.

Від Чорногори аж до Татрів,

Овечки ходять по верхах.

Дитина: Шуміть, шуміть карпатські річки,

Шуміть карпатськії ліси.

Хто вас побачив раз, навіки

Невільник вашої краси.

Гуцульський танок „Мій край”

(Виходять діти – представники Криму (середня група) з кошиком яблук, груш, винограду).

1 Ведуча: Вас вітає теплий Крим,

Шле палкий привіт усім.

(Діти ставлять кошик з фруктами на стіл).

Дівчинка: Груші, сливи, виноград –

Привезли ми для малят.

1 моряк: Грає море, Чорне море

Котить хвилі, наче гори,

Аж до берега – землі

І гойдає кораблі –

Українські кораблі.

2 моряк: А на вітрі майоріть,

І лопочуть, і зоріють,

Сильно рвуться до гори

Синьо-жовті прапори –

Українські прапори.

„Танок моряків”

Фонограма про Харківщину

1 Ведуча: Як не любити до нестями

Тебе, що в серці як розмай,

Залитий сонцем і піснями

Весною сповнений мій край.

Дівчинка: Слобожанщина! Рідний край!

Поле, річна, зелен гай

Любо стежкою іти

Тут живемо я і ти!

2 Ведуча: Харківщина! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива

З тебе милуватися повік!

Сольна пісня.

1 Ведуча: Україно! Ти моя молитва!

Ти моя розлука вікова,

І гримить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Вірш „Молитва за Україну”.

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її освіти.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни.

Всі свої маски, щедроти

Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю,

Дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай Боже народу

І многії, многії літа!

„Танок зі свічками”

Ведуча: Любіть Україну!

Як сонце любіть,

Як вітер, як трави і воду.

В годину щасливу,

І в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Всім серцем любіть Україну свою

І вічно ми будемо з нею!

Загальний танок.

Коментарi