ТРАДИЦІЙНЕ УКРАЇНСЬКЕ СВЯТО

«ЛЮБОТИН – ПЕРЛИНА СЛОБОЖАНЩИНИ»

Звучить мелодія

(Слова за кадром матері і дитини)

Дитина: Мамо! Від чого сонце в небі сяє?

Чому так скрипка ніжно грає?

Скажи матусю, для людини

Ще є незвідані глибини?

Мати: Звичайно сину, є одна

Таємна, чиста глибина –

Земля це рідна, ліс і став,

Де народився, де зростав ...

Музична композиція „Ти – земле моя”

(Діти махають стрічками, вихід ведучих)

Виходять ведучі.

1 ведуча: Добрий день!

2 ведуча: Добрий день шановні!

Ми раді вітати Вас в цій залі.

1 ведуча: І дійсно, що є вічним на землі?

З чого все починається?

А всьому початок – це Любов.

Любов до життя,

Любов до краси,

Любов до рідної землі, рідного міста.

2 ведуча: Любе місто моє

Я кохаю тебе

За твої світанкові привіти ...

За шептання дубів,

За твоїх солов’їв,

За усмішку весняних квітів.

1 ведуча: Я люблю, як цвітуть яблуневі сади

І каштановий зорепад.

Навіть з теплих країв сюди

Всі птахи повесні летять.

2 ведуча: У вінку з легенд,

З піснями в серці

Люботин іде через віки.

У світі все колись міняється,

Тобі ж ще безліч літ цвісти.

(Зібрати обручі, стрічки, діти сідають.)

Виходять діти.

Вірш про Люботин

1 дитина: Що рідне місто є для мене,

Це рідна батьківська земля.

Пахучі трави, гай зелений

І хліба стиглого поля.

2 дитина: Що рідне місто є для мене

Світанки чисті над ставком,

І пурпуровий кущ калини,

Що пломеніє за вікном.

3 дитина: Що я для рідного містечка

В його сьогоднішньому дні?

Моє життя, моє словечко,

Мої вірші, мої пісні

4 дитина: Нехай же лине моя пісня,

Почуй її – моя земля,

Прийми її, величний Люботин

Це й буде часточка моя!

(Діти стають півколом)

Пісня про Люботин

(Діти сідають, закрити штори, прибрати куби, винести тин )

Виходять мати з сином.

Син: Люботин, яка ж це назва дивна

Мамо, хто живе там , ти мені скажи

Мати: Є таке містечко в Україні

У моїй замріяній душі.

Син: А чому так зветься місто?

Звідки назва ця взялась?

Мати: Що ж, послухай любий сину

Старовинну цю легенду ...

Швидко час над нами плине

Так історія Люботина розпочалася :

- В давнину колись далеку

Козаки у наше місто завітали,

У дівчата їх чарівні любо, радо зустрічали,

Танцювали і співали, та під тином спочивали.

Тож уяви, любий сину

Стародавню цю картину.

Танок « Ми веселі козачата»

Мати: Ось так, любий сину,

Біля звичайного тину

Була дана назва місту нашому.

І розквітає з тих часів,

Містечко рідне – Люботин!

В серці нашім ти одне єдине,

Гарне, неповторне.

Красне, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті.

І скажу до речі, ще й талановиті!

Син: Що ж за люди, мамо?

Розкажи будь ласка.

Мати: Що ж, слухай синочку.

Це билина, це не казка.

- Час тихесенько спливає

Наше місто розквітає.

Місто наше веселкове,

Рідне – різнокольорове.

Мов наряджене красою

Наче скраплене росою.

В чистих барвах, як обнова,

З кожним роком, тут щось нове.

Пісня „Я - Люботиночка”

Дитина: Місто наше миле

Багато талантів народило:

І освітяни, й лікарі.

Поети і письменники –

Пера та слова трударі.

А ще живуть тут люди

Працьовиті зовсім звичні

І звати їх – залізничники.

Працюють вони, щоб наше місто розквітало,

Щоб ще кращим воно стало.

1 ведуча: І дійсно, наше місто славиться дуже талановитими, працьовитими, шановними та видатними людьми. Саме вони і присутні сьогодні на нашому святі.

(Представлення гостей)

2 ведуча: Без Вас шановні, не розросталося й не цвіло б наше місто.

1. ведуча: Здавна на Україні йде гарний звичай зустрічати гостей хлібом та сіллю, тож прийміть шановні цей духм”ян6ий каравай на знак пошани та вдячності

( ведуча з дітьми підносить каравай)

Дитина: Скільки посмішок яскравих

Скільки квітів і прикрас.

Діти міста залізничників вітають

І вітають щиро Вас.

(блок про залізничників)

- Танок

- вітальна пісня

Виходять ведучі.

1 ведуча: Місто рідне, тебе знов і знов прославляєм,

Ми про тебе говорим, про тебе співаєм.

Твоїх дітей благословенна вдача,

Твоїх садів замріяне тепло ...

Мій Люботин, нехай весь світ тебе побачить

І заквітча вінком твоє чоло.

2 ведуча: Народжував ти геніїв країни,

Давала їм наснагу ця земля

І ці ставки, ці верби, ці калини,

Дубів корони, ниви і поля.

1 ведуча: Шепочуть ставки серед дубрави

Що ж відбувається там?

2 ведуча: поспостерігаємо ми з вами.

Танок „Рибаків”

(Після таночка залишається золота рибка - Мрія).- танок

Мрія: Я, мрія.

Як без мене жити,

Я із задоволенням іду до всіх.

І всі бажання ваші, можу я здійснити,

Несу добробут, радість, сміх.

Люблю я дуже, щоб іскрились очі,

І щоб життя в вас радісно цвіло.

Я бачити щасливими вас хочу,

Щоб з серця променілося тепло.

1 ведуча: Що ж рибко – мріє

Ти здійсни наші бажання!

Щоб край наш і надалі розквітав,

Щоб не було у нас ні туги, ні страждання,

Щоб Люботин наш ще найвищий статус набував.

Дитина: У мріях і снах, і в книзі життя

Завжди будеш для нас ти на першій сторінці

Люботин! Люботин!

Я- дочка. А я – син.

Всі ми діти твої – Люботинці

І де б я не був, де б я не була –

Тут мій дім і земля! Нехай чують чужинці.

Люботин! Люботин!

Я- дочка. А я – син.

Всі ми діти твої – Люботинці

2 ведуча: Моя Вкраїно, Батьківщино – ненько

Будь незалежна, звільнена від пут,

Так хочеться вклонитися низенько

Моїм батькам, що я живу ось тут.

Син: Я ще маленький, і ще мало знаю,

Та знаю: більш нема землі ніде

З волошковими, житніми полями,

Де небо так прозоро голубе!

Тож мрію я, щоб всі були щасливі,

У злагоді й добробуті жили

Щоб мамо, ви ніколи не хворіли,

І щоб зі мною завтра поруч ви були.

Мати: Збережемо ж тебе берегине

Диво рідної сторони,

Хай літа ідуть без упину,

Наче колос ростуть сини.

Хай струмок серед гаю, як стрічечка,

Хай на квітці метелик, мов свічечка

Хвилюють, маюють, квітують поля –

Добридень тобі моє місто!

Всі: Добридень тобі – Україно моя!

(Ведучі роздають живі квіти старшим дітям)

Хореографічна композиція

(Діти вручають квіти гостям)

Коментарi